форум Дилетантов :: Такая новость и НИКТО не обратил внимание.

А вот и закон.

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади,виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками,дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованихорганізмів та продукції, виробленої за технологіями, щопередбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження,транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільненняу навколишнє середовище та використання в Україні (далі -поводження з ГМО) із забезпеченням біологічної і генетичноїбезпеки.
Цей Закон не застосовується до людини, тканин та окремихклітин у складі людського організму.
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такомузначенні:
біологічна безпека - стан середовища життєдіяльності людини,при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних,хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людськоїособи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутнійнезворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природногосередовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини;
генетична безпека - стан середовища життєдіяльності людини,при якому відсутній будь-який неприродній вплив на людський геном,відсутній будь-який неприродній вплив на геном об'єктів біосфери,а також відсутній неконтрольований вплив на геномсільськогосподарських рослин і тварин, промисловихмікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/абонебажаних властивостей;
організм, живий організм - будь-яка форма біологічногоіснування (включаючи стерильні організми, віруси та віроїди),здатна до самовідтворення або передачі спадкових факторів;
генетично модифікований організм, живий змінений організм(ГМО) - будь-який організм, у якому генетичний матеріал бувзмінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які невідбуваються у природних умовах, а саме:
рекомбінантними методами, які передбачають формування новихкомбінацій генетичного матеріалу шляхом внесення молекулнуклеїнової кислоти (вироблених у будь-який спосіб зовніорганізму) у будь-який вірус, бактеріальний плазмід або іншувекторну систему та їх включення до організму-господаря, в якомувони зазвичай не зустрічаються, однак здатні на тривалерозмноження;
методами, які передбачають безпосереднє введення в організмспадкового матеріалу, підготовленого зовні організму, включаючимікроін'єкції, макроін'єкції та мікроінкапсуляції;
злиття клітин (у тому числі злиття протоплазми) або методамигібридизації, коли живі клітини з новими комбінаціями генетичногоматеріалу формуються шляхом злиття двох або більше клітин успосіб, який не реалізується за природних обставин;
продукція, отримана з використанням ГМО - продукція, в томучислі харчові продукти та корми, технологія виробництва якоїпередбачає використання ГМО на будь-якому етапі;
генетично-інженерна діяльність - практична сфера діяльності,пов'язана зі створенням, випробуванням та впровадженням ГМО вобіг;
вивільнення ГМО у навколишнє середовище - діяння (дія абобездіяння), в результаті якого відбулося внесення ГМО у навколишнєсередовище;
система замкнена - система здійснення генетично-інженерноїдіяльності, при якій генетичні модифікації вносяться в організмабо ГМО, культивуються, обробляються, зберігаються,використовуються, підлягають транспортуванню, знищенню абопохованню в умовах існування систем захисту, що запобігаютьконтакту з населенням та навколишнім середовищем;
система відкрита - система здійснення генетично-інженерноїдіяльності, що передбачає контакт ГМО з населенням та навколишнімсередовищем при запланованому вивільненні їх у навколишнєсередовище, застосуванні у сільськогосподарській практиці,промисловості, медицині та в природоохоронних цілях, передачітехнологій та інших сферах обігу ГМО;
ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідківвід негативного впливу на здоров'я людини та довкілля приздійсненні генетично-інженерної діяльності та поводженні з ГМОпротягом певного періоду часу;
аналіз ризику - процес, що складається з трьохвзаємопов'язаних компонентів: оцінка ризику ГМО, управління(керування) ризиком та повідомлення про ризик;
оцінка ризику - науково обґрунтований процес, якийскладається з ідентифікації небезпеки ГМО, характеристикинебезпеки, оцінки впливу, характеристики ризику;
управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень напідставі результатів оцінки ризику ГМО та в разі необхідностівибору і впровадження відповідних засобів управління (контролю),включаючи регуляторні заходи;
повідомлення про ризик - взаємний обмін інформацією про ризикГМО між спеціалістами з оцінки ризику, особами, що здійснюютьуправління ризиком, заінтересованими торговими партнерами таіншими заінтересованими сторонами;
державна реєстрація ГМО - занесення ГМО до реєстру зурахуванням оцінки їх ризику щодо впливу на здоров'я людини тастан навколишнього природного середовища з метою подальшогоотримання дозволу на практичне використання ГМО в Українівідповідно до їх господарського призначення;
Державний реєстр ГМО - спеціалізований перелік ГМО, якіпройшли реєстрацію, з визначенням їх подальшого господарськогопризначення;
Державний реєстр ГМО джерел харчових продуктів та кормів -спеціалізований перелік ГМО, відносно яких на підставі міжнароднихправил і критеріїв оцінки безпечності для здоров'я людини і тваринзроблено висновок про можливість їх використання в якості харчовихпродуктів та/або кормів, та/або їх джерел;
обіг - переміщення (транспортування) або зберігання табудь-які дії, пов'язані з переходом права власності чи володіння,включаючи продаж, обмін або дарування.
Стаття 2. Законодавство України в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО
Законодавство України у сфері генетично-інженерної діяльностіта поводження з ГМО складається з цього Закону, інших законодавчихактів України, що видаються відповідно до нього, а такожвідповідних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість якихнадано Верховною Радою України.
Стаття 3. Основні принципи державної політики в галузі поводження з ГМО та завдання цього Закону
Основними принципами державної політики в галузігенетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:
пріоритетність збереження здоров'я людини і охоронинавколишнього природного середовища у порівнянні з отриманнямекономічних переваг від застосування ГМО;
забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичноїбезпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМОв господарських цілях;
контроль за ввезенням на митну територію України ГМО тапродукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;
загальнодоступність інформації про потенційні ризики відзастосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритійсистемі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичноїбезпеки;
державна підтримка генетично-інженерних досліджень танаукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичноїбезпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМОв господарських цілях.
Завданнями цього Закону є:
охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовищапри здійсненні генетично-інженерної діяльності та поводженні зГМО;
забезпечення права громадян на безпечне використання ГМО;
створення умов для безпечного практичного використання ГМО вгосподарських цілях;
визначення прав і обов'язків суб'єктів регулювання приповодженні з ГМО та встановлення їх відповідальності за порушеннязаконодавства;
захист громадян у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю внаслідокспоживання ГМО;
встановлення правових основ міжнародного співробітництва вгалузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО.
Стаття 4. Суб'єкти регулювання
Положення цього Закону застосовуються на території України доюридичних та фізичних осіб, які здійснюють діяльність, пов'язану зповодженням з ГМО. Юридичні та фізичні особи України та іншихдержав, а також особи без громадянства рівні у своїх правах таобов'язках, визначених цим Законом.
Якщо міжнародним договором України, зазначеним у статті 2цього Закону, встановлено інші правила, ніж передбачені цимЗаконом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 5. Сфери діяльності, що підлягають регулюванню під час поводження з ГМО
Регулюванню цим Законом підлягають:
генетично-інженерна діяльність, що здійснюється у замкненійсистемі;
генетично-інженерна діяльність, що здійснюється у відкритійсистемі;
державна реєстрація ГМО та продукції, виробленої з їхвикористанням;
введення в обіг ГМО та продукції, виробленої з їхвикористанням;
експорт, імпорт та транзит ГМО.
Розділ II ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ
Стаття 6. Суб'єкти, що забезпечують виконання цього Закону
Виконання цього Закону забезпечують центральні органивиконавчої влади у межах своїх повноважень і в порядку,передбаченому законодавством України.
Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України:
забезпечує державне регулювання і контроль у сфері поводженняз ГМО та генетично-інженерної діяльності;
забезпечує здійснення заходів щодо державної підтримкигенетично-інженерної діяльності;
спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчоївлади та інших органів виконавчої влади в галузі поводження з ГМОта генетично-інженерної діяльності;
організовує міжнародне співробітництво з метою забезпеченнябезпечного поводження з ГМО та розвитку наукових знань у ційгалузі;
затверджує порядок державної реєстрації ГМО та продукції,отриманої з їх використанням;
затверджує порядок ввезення ГМО джерел харчових продуктів,кормів і харчових продуктів та кормів, вироблених із ГМО;
затверджує порядок надання дозволу на транзитне переміщенняГМО через територію України;
затверджує порядок ліцензування генетично-інженерноїдіяльності у замкненій та відкритій системах;
затверджує порядок проведення державної апробації(випробовувань) ГМО у відкритій системі та отримання дозволу на їхпроведення;
затверджує критерії безпеки поводження з ГМО у замкненійсистемі.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки
Центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки:
забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалув галузі генетично-інженерної діяльності;
забезпечує захист міжнародних і національних патентів таінших видів інтелектуальної власності в галузі поводження з ГМО,генетичної інженерії та генетично-інженерної діяльності;
розробляє критерії безпеки поводження з ГМО тагенетично-інженерної діяльності у замкнених системах;
розробляє та вдосконалює систему контролю за дотриманнямправил безпеки генетично-інженерної діяльності;
здійснює ліцензування генетично-інженерної діяльності узамкнених системах;
з урахуванням результатів державної екологічної та державноїсанітарно-епідеміологічної експертиз щодо біологічної і генетичноїбезпеки ГМО, які здійснюються відповідно до міжнародних договорівУкраїни, надає дозволи на ввезення незареєстрованих ГМО, якщо вонивикористовуються виключно для науково-дослідних цілей у замкненихсистемах та відкритих системах, а також з метою їх державнихвипробувань.
Стаття 9. Повноваження центрального органу державного управління виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів
Центральний орган виконавчої влади з питань екології таприродних ресурсів:
здійснює державну екологічну експертизу ГМО, призначених длявикористання у відкритій системі;
на основі наукових принципів та міжнародного досвідурозробляє критерії оцінки ризику потенційного впливу ГМО нанавколишнє природне середовище;
здійснює державну реєстрацію засобів захисту рослин,отриманих з використанням ГМО;
здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням заходівбіологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктівприродного середовища при створенні, дослідженні та практичномувикористанні ГМО у відкритій системі;
надає дозволи на вивільнення ГМО у відкритій системі.
Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я
Центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я:
на основі наукових принципів та міжнародного досвідурозробляє критерії оцінки ризику потенційного впливу на здоров'ялюдини ГМО та продукції, отриманої з використанням ГМО, у томучислі харчових продуктів;
здійснює державну санітарно-епідеміологічну експертизу ГМО,які використовуються у відкритих системах, для обґрунтуваннявисновку щодо їх біологічної і генетичної безпеки стосовно людиниз метою їх державної реєстрації;
здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням заходівбіологічної і генетичної безпеки стосовно людини при створенні,дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі;
здійснює державну санітарно-епідеміологічну експертизупродукції, отриманої з використанням ГМО, для обґрунтуваннявисновку щодо її безпечності для здоров'я і життя людини;
здійснює державну реєстрацію ГМО джерел харчових продуктів, атакож державну реєстрацію харчових продуктів, косметичних засобів,лікарських засобів, які містять ГМО або отриманих з їхвикористанням;
затверджує перелік харчових продуктів, щодо яких здійснюєтьсяконтроль вмісту ГМО та перелік відповідних методик детекції таідентифікації ГМО;
здійснює моніторинг харчових продуктів, отриманих іззастосуванням ГМО, за критерієм наявності в них тількизареєстрованих ГМО джерел.
Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики
Центральний орган виконавчої влади з питань аграрноїполітики:
забезпечує державну апробацію (випробовування) та державнуреєстрацію створених на основі ГМО сортів сільськогосподарськихрослин, порід тварин, мікробіологічних сільськогосподарських іветеринарних препаратів;
здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням заходівбіологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослині тварин при створенні, дослідженні та практичному використанніГМО у відкритих системах на підприємствах, в установах іорганізаціях агропромислового комплексу незалежно від їхпідпорядкування і форми власності;
здійснює державну реєстрацію ГМО джерел кормів, а такожреєстрацію кормових добавок та ветеринарних препаратів, якімістять ГМО або отриманих з їх використанням;
затверджує перелік кормів, у яких здійснюється контрольвмісту ГМО, та перелік відповідних методик детекції таідентифікації ГМО;
здійснює моніторинг кормів, отриманих із застосуванням ГМО,за критерієм наявності в них тільки зареєстрованих ГМО джерел.
Розділ III РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОДЖЕННЯ З ГМО ТА ГЕНЕТИЧНО-ІНЖЕНЕРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАМКНЕНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 12. Регулювання генетично-інженерної діяльності в установах, організаціях та на підприємствах
Генетично-інженерна діяльність у замкненій системі підлягаєліцензуванню.
Ліцензування такої діяльності здійснюється на підставі оцінкиризику при поводженні з ГМО у замкненій системі.
Порядок такого ліцензування затверджується КабінетомМіністрів України за поданням центрального органу виконавчої владив галузі освіти і науки.
Підприємства, установи та організації, які здійснюютьгенетично-інженерну діяльність (далі - установи), створюють приустанові Комісію з біологічної та генетичної безпеки проведеннягенетично-інженерних робіт (далі - Комісія). Завданням Комісії єпроведення попередньої оцінки ризику при плануванні та підготовцігенетично-інженерних робіт.
Типове Положення про Комісію з біологічної та генетичноїбезпеки проведення генетично-інженерних робіт затверджуєтьсяцентральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.
У випадках, коли генетично-інженерна діяльність здійснюєтьсяфізичними особами або чисельний склад установи не дозволяєсформувати Комісію при установі, то такі особи або установиприкріплюються до однієї з існуючих комісій за позгодженням зцентральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.
Розділ IV РЕГУЛЮВАННЯ ГЕНЕТИЧНО-ІНЖЕНЕРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВІДКРИТІЙ СИСТЕМІ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ГМО
Стаття 13. Вимоги до ГМО та порядок їх вивільнення у навколишнє природне середовище з метою апробації (випробовувань)
Генетично модифіковані організми, що використовуються увідкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної тагенетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технологіївикористання.
Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі єнаявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених заміжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку вУкраїні.
Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовищеГМО до їх державної реєстрації.
До державної реєстрації вивільнення в навколишнє природнесередовище ГМО можливе тільки з метою державної апробації(випробовувань). Проведення державної апробації (випробовувань)ГМО у відкритій системі здійснюється виключно на підставі дозволу,який видається центральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів. Дозвіл видається одноразово напроведення державної апробації (випробовувань) конкретновизначеного ГМО.
Порядок отримання такого дозволу та його форма затверджуютьсяКабінетом Міністрів України за поданням центрального органувиконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Удозволі зазначаються конкретні умови та терміни проведеннядержавної апробації (випробовувань) ГМО.
Дозвіл на проведення державних апробацій (випробовувань) ГМОу відкритій системі може бути скасованим у випадках отриманнянауково обґрунтованої інформації, яка може призвести до переоцінкиризику щодо впливу ГМО на здоров'я людини та навколишнє природнесередовище в сторону його підвищення, а також порушення умовдозволу.
Стаття 14. Державна реєстрація ГМО та встановлення обмеження щодо їх застосування
Державну реєстрацію ГМО та продукції, виробленої з їхзастосуванням, здійснюють центральні органи виконавчої владивідповідно до повноважень, викладених у статтях 8-11 цього Закону.
Центральні органи виконавчої влади ведуть Державні реєстриГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, розміщують їх навласних офіційних веб-сайтах та регулярно публікують у засобахмасової інформації.
Продукція, яка реєструється у Державних реєстрах ГМО:
сорти сільськогосподарських рослин та породи тварин, створеніна основі ГМО;
засоби захисту рослин, отримані з використанням ГМО;
ГМО джерела харчових продуктів, а також харчові продукти,косметичні засоби, лікарські засоби, які містять ГМО або отриманіз їх використанням;
ГМО джерела кормів, а також кормові добавки та ветеринарніпрепарати, які містять ГМО або отримані з їх використанням.
Державна реєстрація здійснюється строком на п'ять років набезоплатній основі. Перереєстрація здійснюється у тому ж порядку,що і реєстрація.
Термін розгляду реєстраційних документів не може перевищувати120 днів з дня їх подачі, включаючи строки проведення відповіднихекспертиз.
Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою длядержавної реєстрації ГМО, та продукції, виробленої з їхзастосуванням, затверджуються Кабінетом Міністрів України заподанням відповідного центрального органу виконавчої влади.
У державній реєстрації ГМО та продукції, виробленої з їхзастосуванням, може бути відмовлено в разі отримання науковообґрунтованої інформації щодо їх небезпеки для здоров'я людини абонавколишнього природного середовища при використанні за цільовимпризначенням.
До генетично модифікованих сортів рослин можуть бутизастосовані обмеження щодо їх вирощування на землях, перелік якихвизначається центральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів.
Розділ V ВИКОРИСТАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ ГМО
Стаття 15. Використання ГМО
Забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО,а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їхдержавної реєстрації.
Стаття 16. Ввезення та транзит ГМО
Забороняється ввезення на митну територію України ГМО, атакож продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державноїреєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-досліднихцілей або держаних апробацій (випробовувань).
Дозвіл на ввезення ГМО, призначених для науково-досліднихцілей або держаних апробацій (випробовувань), надаєтьсяцентральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дозвіл на ввезення продукції, отриманої з використанням ГМО,призначеної для науково-дослідних цілей, надається центральнимиорганами виконавчої влади відповідно до їх повноважень,передбачених статтями 8-11 цього Закону, в порядку, встановленомуКабінетом Міністрів України.
Ввезення харчових продуктів, косметичних засобів, лікарськихзасобів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містятьГМО або отримані з їх використанням, для безпосереднього вживанняза призначенням можливе тільки за умови державної реєстраціївідповідних ГМО джерел та переліченої у цій частині продукції.
Порядок такого ввезення встановлюється Кабінетом МіністрівУкраїни.
Дозвіл на транзитне переміщення незареєстрованих в УкраїніГМО надається центральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів у порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.
Стаття 17. Транспортування, зберігання та утилізація ГМО
Транспортування та зберігання ГМО повинно передбачатиздійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольованевивільнення ГМО у навколишнє природне середовище.
Обліковий матеріал ГМО, одержаний при випробуваннях,непридатні або заборонені до використання ГМО, а також тара відних, підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню в порядку, щовстановлюється центральним органом виконавчої влади з питаньосвіти і науки та центральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів.
Положення цієї статті не стосуються ГМО харчових продуктів такормів, зареєстрованих відповідно до вимог статті 14 цього Закону.
Розділ VI ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 18. Відповідальність за порушення законодавства в галузі поводження з ГМО
Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основінормативно-правових актів тягне за собою цивільну,адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальністьзгідно із законом.
Відповідальність несуть особи, які винні у:
приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинитиабо спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньомуприродному середовищу;
недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів,санітарних норм і правил використання, транспортування,зберігання, реалізації ГМО;
використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої зїх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);
порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюютьдержавний нагляд і контроль.
Законом може бути встановлена відповідальність і за інші видипорушень законодавства України в галузі генетично-інженерноїдіяльності.
Стаття 19. Основні вимоги до дозвільної системи у сфері здійснення господарської діяльності при поводженні з ГМО
Дозволи на ввезення незареєстрованих ГМО длянауково-дослідних цілей у замкненій та відкритій системах, а такожз метою проведення їх державних апробацій (випробовувань); наввезення продукції, отриманої з використанням ГМО, призначеної длянауково-дослідних цілей; на транзитне переміщення незареєстрованих в Україні ГМО; на вивільнення ГМО у відкритійсистемі надаються на безоплатній основі центральними органамивиконавчої влади відповідно до їх повноважень, передбаченихстаттями 8-11 цього Закону, в порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.
У видачі дозволу може бути відмовлено в разі отриманнянауково обґрунтованої інформації щодо їх небезпеки для здоров'ялюдини або навколишнього природного середовища при використанні зацільовим призначенням.
Термін розгляду документів для видачі дозволу не можеперевищувати 45 днів з дня їх подачі, включаючи строки проведеннявідповідних експертиз.
Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою длявидачі зазначених документів, затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни за поданням відповідного центрального органу виконавчоївлади.
Стаття 20. Доступ до інформації щодо поводження з ГМО
Інформація про поводження з ГМО є відкритою ізагальнодоступною, за винятком віднесеної законодавством Українидо конфіденційної та таємної.
Інформація щодо потенційного впливу ГМО на здоров'я людини танавколишнє природне середовище не може розглядатися якконфіденційна та таємна.
Стаття 21. Міжнародне співробітництво
Україна укладає міжнародні договори, бере участь уміжнародному обміні інформацією з метою подальшого розвитку ізміцнення міжнародного співробітництва в галузі біологічної тагенетичної безпеки при здійсненні генетично-інженерної діяльностіта поводженні з ГМО відповідно до чинного законодавства.
Стаття 22. Прикінцеві положення
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради Українипропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку зприйняттям цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цимЗаконом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншимицентральними органами виконавчої влади їх нормативно-правовихактів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 31 травня 2007 року N 1103-V

PS Подчеркнуто мной. SStepan

04 июля 2007 | 13:15
Подробности

Что общего между разными там колбасами-пельменями и печеньем, маргарином, тортами и даже шоколадом? Нет, не угадали, не количество калорий. Общее то, что все эти продукты зачастую содержат добавки из сои или кукурузы. Фу ты, скажет неприхотливый читатель: не туалетную же бумагу добавляют. А вот лучше бы и бумагу. Потому что соя и кукуруза эти как правило не простые, а модифицированные. Генетически. То есть в природе подобных нет, и наш организм, привыкший миллионы лет кушать только подаренное природой, может очень неадекватно отреагировать на субстраты из сконструированных в лабораторях генетически-модифицированных организмов (ГМО). Для природы и для нас в вами эти генетические "найденыши" не что иное, как инопланетные монстры. А может быть мы перегибаем палку? Тогда давайте разберемся во всем по порядку.

Едящий ГМОшки кончит раком?

Специалисты Всеукраинского государственного научно-производственного центра стандартизации, метрологии, сертификации и защиты прав потребителей (Укрметтестстандарт) закупили в супермаркетах Киева почти сорок разновидностей мясной продукции - ветчины, пельменей, паштетов, колбас и т.п. Лабораторные исследования показали, что половина этих продуктов содержит весомые примеси ГМО (генетически модифицированный соевый белок). Но хуже всего то, что соответствующую маркировку имел лишь каждый второй вид такой продукции.

Производители ГМО подчеркивают: еще никто от употребления таких продуктов не умер. Это действительно так - летальных случаев и других серьезных последствий употребления трансгенных продуктов пока не выявлено. Пока! Член-корреспондент Российской академии наук Алексей Яблоков подчеркивает: "Не существует надежных методов определения последствий распространения ГМО и их производных для природы и человека. Множество отрицательных эффектов ГМО проявятся лишь в ряде поколений".

Директор Укрметтестстандарта Михаил Мухаровский тоже становится на сторону академика и приводит целый перечень научных работ, где речь идет о возможности получить от ГМО такие "подарки", как аллергические заболевания; нарушение обмена веществ; появление стойкости микрофлоры человека к антибиотикам, отдаленный канцерогенный (опасность раковых заболеваний), тератогенный (проблемы развития плода во время беременности) и мутагенный (изменения в генетическом аппарате) эффекты. Есть опасность и попадания в организм человека гербицидов. Большинство известных трансгенных растений стойки к использованию сельскохозяйственных химикатов и способны их аккумулировать.

Депутаты ГМО не едят?

В нашей стране нет четких законов, которые требуют обязательной маркировки ГМО-содержащих продуктов. Очевидно, нынешние депутаты ГМО-продуктов не едят (сплошными шашлыками питаются, что ли?) и поэтому проблема ГМО их не сильно беспокоит. А вы, быдло (ой, извините, господа избиратели), жрите что дают.

Правовое регулирование безопасного использования ГМО осуществлялось долгое время лишь постановлением Кабинета Министров Украины "О временном порядке ввоза, государственного испытания, регистрации и использование трансгенных сортов растений в Украине" от 17 августа 1998 года # 1304. И вот (ура, ура, ура!) в пакете СОТовских законов принят (31.05.2007, регистр. # 3595) закон Украины "О государственной системе биобезопасности при создании, испытании, транспортировании и использовании генетически модифицированных организмов". Только действительно ли "ура"?

По мнению одного из ведущих ученых Института проблем природопользования и экологии НАН Украины, члена политсовета Партии зеленых Украины Виктора Хазана, отсутствие в Верховной раде ориентированных на защиту экологических прав и просто экологически грамотных депутатов крайне негативно отразилось на законе. Главный недостаток: закон не определяет единый компетентный орган, ответственный за соблюдение мер безопасности при создании, испытании, регистрации, транспортировании, использовании и утилизации ГМО. В результате может сложиться ситуация, когда ответственность будет, так сказать, "размазана" между разными "конторами" и структура биобезопасности будет иметь множество лазеек и дыр. Это может усугубляться отсутствием в законе процедуры государственной регистрации.

Зеленые считают, что в законе отсутствует и регламентация классов рисков ГМО, пороговое содержание ГМО для продуктов, регламентация маркировки, не определена зона генетической безопасности для охраняемых природных территорий. В общем, можно сказать, что закон излишне рамочный и его эффективность во многом зависит от разработки подзаконной законодательной базы. В частности, крайне важно сейчас добиться постановления Кабмина об обязательной маркировке продуктов, содержащих ГМО. Также, в связи с принятием закона, еще более актуальным стала необходимость ратификации Украиной поправок к Конвенции о доступе к информации, участии общественности в принятии решений и доступе к правосудию по вопросам, касающимся окружающей среды (Орхусская конвенция) относительно ГМО.

В разных странах отношения к ГМ-продукции разное, в основном можно выделить две позиции. Первая - так называемая американская - основана на активной поддержке и широком использовании и экспорте трансгенных растений. За океаном утверждают, что такая продукция безвредна. Но безвредна для кого - обычного потребителя или зажиточного американца, который имеет возможность заплатить в элитных магазинах за экологически чистые продукты в 5-6 раз большую цену по сравнению с генетически модифицированными? Вторая позиция - европейская - более критична. Но и там, и там имеются широкие возможности для тестирования продуктов на наличие ГМО в их составе. А как с этим у нас?

"Новый лист" - новая смерь?

Генетически модифицированный картофель "Новый лист" биотехнологической компании "Монсанто" претендовал на роль первого официально одобренного ГМО в Украине. Особенность этой разновидности картофеля - стойкость к колорадскому жуку. Съев листочек такого куста, жук гибнет... от голода. Благодаря генетической модификации в листьях картофеля содержатся вещества, вызывающие у жука паралич ротового аппарата.

Кормить жуков и потом следить за их поведением - несколько сложноватый метод определения наличия ГМО в продуктах. Да и не на любую ГМО продукцию найдется свой жук. Значит, надо искать другие способы. Наиболее современный метод выявления ГМО - полимерно-цепная реакция в реальном времени (ПЦР). В Украине сегодня работают только две профильных лаборатории. Одна - в Национальном аграрном университете, вторая - в Укрметтестстандарте. Но мощностей этих двух лабораторий не хватит для ГМО-контроля такой большой европейской страны, как Украина. В особенности, если все-таки будет принято постановление Кабмина об обязательном маркировании продуктов, содержащих ГМО, и прочие законодательные акты, на чем настаивают как ученые, так и общественность.

Ведь, во-первых, придется проверять весь импорт. Здесь надо иметь в виду, что на протяжении последних лет масштабы площадей, на которых в мире выращивают ГМО-растения с разными хозяйственно-полезными признаками, постоянно увеличиваются: в 1996 году под посевами трансгенных сортов растений было занято около 1,7 миллионов гектаров; в 2002 - уже 52,6 миллиона, а в 2005 году - 91,2 миллиона гектаров!

Во-вторых, нужен контроль за собственными производителями. Хотя у нас выращивать такие растения закон не разрешает, по неофициальным данным, только в 2005 году в Украине были засеяны генетически модифицированной соей 45% посевных площадей этой культуры, а также немало картофеля и кукурузы.

Кому по вкусу рыбный помидор?

В 1996-ом первенцем на рынке ГМО стал помидор с встроенным геном арктической рыбы - для придания растению морозоустойчивости. Чуть позже на полях США начали выращивать ГМ-сою, наделенную геном бактерии. Кукуруза, рапс, картофель, кабачки, ольха, карп, коты, овцы, свиньи - технологическая эволюция позволила изменять генетическую основу всех этих живых форм (и не только их) для того, чтобы они стали боле удобными или более полезными для человека. Но в связи с массовым появлением ГМО в мире также заговорили о генетическом загрязнении, сомнительной безупречности методов генной инженерии, о возможных потерях биоразнообразия, монополизации глобальных пищевых цепей, разрушении традиций сельской жизни, сращивании науки с бизнесом, о политической импотентности в регулировании вопросов, связанных с применением научных достижений, об этичности манипуляций жизнью... Давайте поближе познакомимся с этими ГМО-"прелестями".

Как мутанты убивают аборигенов

Свыше 90% пищевого рациона человечества обеспечивают каких-то 20 видов растений. Да и список остальных 10% не такой уж и длинный. Зато существует огромное количество сортов и форм этих "базовых" видов. Точнее - существовало! За последние 80 лет в США, например, исчезло 97% всего разнообразия овощей. Из 7000 сортов яблонь осталось 900. Активные противники ГМО из ГО "Зеленое досье" акцентируют внимание на том, что ныне выращивается только 330 разновидностей груш. А ведь их существовало более 2600! Даже в Индии, где 50 лет тому выращивали 30 тысяч сортов риса, сейчас 75% культуры представлено всего десятью сортами. Эта опасно тем, что бедность сортов не даст возможности создавать новые, которые отвечали бы новым потребностям, в частности, были способны приспосабливаться к изменениям климата, противостоять более агрессивным вредителям и болезням и т.п. Именно поэтому во многих странах мира создаются так называемые "банки растений", где стараются сохранить каждую травинку - не исключено, что какая-то из них еще сыграет свою незаменимую роль в деле спасения человечества.

Подтверждение данных о загрязнении аборигенной кукурузы в Мексике (родине кукурузы) трансгенными конструкциями вследствие транспортирования ГМ-кукурузы из США показало мировой общественности, насколько ГМ-растения опасны для центров происхождения культур. ГМО опасны тем, что взаимодействуют в природе со всем живым, их окружающим. Ученые определили несколько проблемных сфер попадания ГМО в окружающую среду: появление новых вредителей, суперсорняков, генетическое загрязнение, перекрестное опыление ГМ-культур и обычных, появление новых вирусов и т.п.

Арбузы - только квадратные!

С появлением ГМ культур также часто упоминают о "монокультуризации", то есть полностью осознанном отказе от выращивания всего разнообразия сортов с/х растений. Отчасти эта тенденция вызвана диктатурой рынка, который требует, например, выращивать яблока определенного размера или чуть ли не квадратные арбузы. За "потребительской модой" приходится следить фермерам, которые иначе будут нести убытки.

ГМО, унификация - это инструменты так называемого индустриального или же биотехнологического земледелия, выгодного большим транснациональным компаниям. Много европейских фермерских организаций, например, VIA CAMPASINA, стараются противостоять вытеснению мелкого, "семейного" фермерства. По их мнению, интенсификация производства приведет к потере существующего сельскохозяйственного биоразнообразия, разрушит понятие сельской жизни как таковое и отдалит фермера от земли.

В качестве альтернативы рассматривается органическое (биологическое, биодинамическое) земледелие, которое пока не находит серьезной политической поддержки в странах бывшего СССР. Но Венгрия, Польша и Чешская Республика, наоборот, активно развивают подобные программы, которые также считаются экономически выгодными, поскольку спрос на "чистую" пищу особенно велик в странах Западной Европы. На политическом уровне понимание важности биоразнообразия созрело в 1992 году, когда в Рио-де-Жанейро большинство стран мира подписали Конвенцию о биологическом разнообразии, частью которой является единый международный документ по регулированию ГМО - Картахенский протокол по биобезопасности.

Свинья + медуза = ???

ГМО - результат применения технологий генной инженерии, которые позволяют встраивать гены и сегменты ДНК одного организма в другой. Генная инженерия впервые дала возможность преодолевать барьеры между отдаленными в биологическом плане видами, например, бактерию можно "скрестить" с картофелем, свинью с медузой и так далее.

Благодаря привнесению новых генов организм (растение, микроорганизм, животное или даже человек) наделяется новой характеристикой, которой до этого он никогда не обладал.
Не будем забывать и того, что ГМО - это живые организмы, то есть нередко они (особенно простейшие формы) способны к размножению, передаче "приобретенного" измененного материала потомкам и близким родственникам. С самого начала коммерческого использования ГМ растений в сельском хозяйстве не утихают дискуссии между учеными по всему миру о том, вполне ли они понимают заложенные эволюцией основы жизни для того, чтобы манипулировать генами и начинать массовое использование ГМО в сельском хозяйстве и производстве продуктов питания.

Безаллергический кот

Какие новые характеристики "прививают" ГМ растениям наиболее часто? Культурные растения наделяют стойкостью к гербицидам, насекомым или вирусам. Стойкость к гербицидам разрешает "избранному" растению быть невосприимчивым к смертельным для других дозам химикатов. В результате, поле очищается от всех лишних растений, то есть сорняков, а культуры, стойкие или толерантные к гербициду, выживают. Чаще всего компания, которая продает подобные растения, предлагает в наборе и соответствующий гербицид. А потребитель рискует получить вместе с выжившим "продуктом" и лошадиную дозу этого же гербицида.

Сейчас в биотехнологических лабораториях идет активная работа над следующим поколением растительных ГМО, более привлекательных для потребителя, то есть для нас с вами. Это - растения со встроенными вакцинами и витаминами, например, "Золотой рис" со встроенным провитамином А, или бананы с анальгином.

Эксперименты биотехнологов не ограничиваются сельскохозяйственными растениями. Просто они стали первыми ГМО, которые были разрешены для массового коммерческого распространения. Сейчас уже созданы ГМ рыбы (более 20 видов), деревья, овцы, козы, свиньи, кошки... Пока это, в основном, достояние лабораторий. Однако биотехнологические компании, которые считают усовершенствованные живые формы своими изобретениями, с энтузиазмом описывают будущее, где природа будет максимально удовлетворять разнообразные потребности человека. Так, деревья будут расти быстро и иметь ярко выраженные полезные качества. Например, из них будет легко делать бумагу. Генетически модифицированные кошки не будут вызвать аллергию - красный нос, слезы и насморк не воспрепятствуют игре со зверьком. Фермеры будут поливать свои растения, если те сообщат о своей жажде легким свечением листьев. Человек, между прочим, тоже может быть всячески модифицирован.

Крутой бизнес

Генная инженерия - не только наука, но и базис крутого бизнеса целой промышленной группы. Она называет себя "Life Sciences" (Живые науки). Журналисты окрестили их биотехнологическими гигантами. Они контролируют значительную часть мирового производства и продажи агрохимикатов, семян, продуктов питания, пищевых добавок и лекарств. Это - Du Pont (Pioneer), США; Pharmacia (Monsanto), США; Syngenta (Novartis), Швейцария; Advanta (AstraZeneca + Cosun), Великобритания и Нидерланды, которые образовались в результате серии слияний и объединений. Под контролем этих компаний находится почти две трети всего рынка пестицидов, четверть коммерческого рынка зерновых и практически 100% рынка ГМ зерна. Еще десять лет назад ни одна из этих компаний не была представлена в перечне ведущих зерновых фирм. Имея в основном "химическое" прошлое за плечами, компании начали усиленно финансировать биотехнологии и производство семян.

Деятельность биотехнологических компаний - пример слияния науки и бизнеса. Компании не только содержат собственные лаборатории, но и финансируют проекты, связанные с развитием генной инженерии во многих академических вузах мира. Сегодня представители этих компаний - частые гости и в украинских научных учреждениях, они спонсируют семинары и конференции. И - продвигают свою идеологию.

Важной частью деятельности компаний является оформление прав интеллектуальной собственности на изобретения их лабораторий. Фактически это означает приобретение права собственности на живой модифицированный организм. Это значит, что фермер, который хочет высадить на своем поле ГМ сою, обязан выплатить компании гонорар за "изобретение" без права использовать часть урожая для повторного посева, так как этим он нарушил бы право собственности.

Транснациональные компании - вымпел современной глобализации. Их деятельность разрешает "уменьшить" планету, сделать многие процессы более быстрыми, например обмен товарами и деньгами. Одновременно эти бизнесы-гиганты создают в мире ауру однородности. А с экономической точки зрения, транснациональные корпорации становятся более влиятельными, чем целые государства.

Поэтому Украине следует позаботиться о правах своих граждан на выбор продукции природного происхождения. Для этого надо как лоббировать создание на государственном уровне соответствующей законодательной базы, так и обзавестись как минимум в каждом областном центре тест-лабораторией на содержание ГМО. Это именно тот случай, когда надо брать пример с россиян. Там правительство Москвы выделило 50 миллионов рублей на создание лабораторий ГМО-контроля.

Олег Листопад